Глава 77 - Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, nn 40-44, ст. 356 ) { Із змінами, внесеними згідно із закон

Глава 77

^ СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ


Параграф 1. Загальні положення про спільну діяльність


Стаття 1130. Договір про спільну діяльність


1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники)

зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для

досягнення певної мети, що не суперечить законові.


2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання

вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів

учасників.


Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність


1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій

формі.


2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі

координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних

справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна,

покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах

спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін,

якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної

діяльності.


Параграф 2. Просте товариство


Стаття 1132. Договір простого товариства


1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть

зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою

одержання прибутку або досягнення іншої мети.


Стаття 1133. Вклади учасників


1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у

спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти,

інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також

ділова репутація та ділові зв'язки.


2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше

не випливає із договору простого товариства або фактичних

обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за

погодженням між учасниками.


Стаття 1134. Спільне майно учасників


1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві

власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності

продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є

спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено

договором простого товариства або законом.


Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах

інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх

учасників і є їхнім спільним майном.


2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників

може бути доручено ними одному з учасників.


3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх

спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що

встановлюється за рішенням суду.


4. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та

порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих

обов'язків, встановлюються договором простого товариства.


Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників


1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право

діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства

не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками

або спільно всіма учасниками договору простого товариства.


У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину

потрібна згода всіх учасників.


2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника

вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується

довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором

простого товариства.


3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть

посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо

ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони

доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або

могла знати про наявність таких обмежень.


4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин,

щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було

обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого

імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок

витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах

усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було

завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.


5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються

учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором

простого товариства.


Стаття 1136. Право учасника на інформацію


1. Кожний учасник договору простого товариства має право

ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ

учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому

числі за погодженням учасників, є нікчемною.


Стаття 1137. Спільні витрати та збитки учасників


1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із

спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між

ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе

витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне

майно.


Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у

відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.


Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними

зобов'язаннями


1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний із

здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний

учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім

своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За

спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники

відповідають солідарно.


2. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням

його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають

солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав

їх виникнення.


Стаття 1139. Розподіл прибутку


1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого

товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється

пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше

не встановлено договором простого товариства або іншою

домовленістю учасників.


Умова про позбавлення або відмову учасника від права на

частину прибутку є нікчемною.


Стаття 1140. Виділ частки учасника на вимогу його кредитора


1. Кредитор учасника договору простого товариства має право

пред'явити вимогу про виділ частки учасника у спільному майні

відповідно до положень цього Кодексу.


Стаття 1141. Припинення договору простого товариства


1. Договір простого товариства припиняється у разі:


1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім,

обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між

учасниками не передбачено збереження договору щодо інших

учасників;


2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між

учасниками не передбачено збереження договору щодо інших

учасників;


3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної

особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю

між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших

учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої

юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);


4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого

товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників,

якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження

договору щодо інших учасників;


5) спливу строку договору простого товариства;


6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо

домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору

щодо інших учасників;


7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли

досягнення мети товариства стало неможливим.


2. У разі припинення договору простого товариства речі,

передані у спільне володіння та (або) користування учасників,

повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше

не передбачено домовленістю сторін.


Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних

прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку,

встановленому цим Кодексом.


Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену

індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору

простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому

цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і

кредиторів.


3. З моменту припинення договору простого товариства його

учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними

спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.


Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі

простого товариства та розірвання договору


1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої

участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як

за три місяці до виходу з договору.


Умова про обмеження права на відмову від безстрокового

договору простого товариства є нікчемною.


2. Учасник договору простого товариства, укладеного на

визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено

як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у

відносинах з іншими учасниками через поважну причину з

відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих

розірванням договору.


Стаття 1143. Відповідальність учасника, щодо якого договір

простого товариства припинений


1. Якщо договір простого товариства не був припинений за

заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у

разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник,

участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми

особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період його

участі в договорі простого товариства як учасника договору.


Підрозділ 2

^ НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ


Глава 78

ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ


Параграф 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення

конкурсу


Стаття 1144. Право на публічну обіцянку винагороди без

оголошення конкурсу


1. Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду)

за передання їй відповідного результату (передання інформації,

знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).


2. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у

засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу

осіб.


3. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути

визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір

винагороди.


Стаття 1145. Зміст завдання


1. У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке

належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої

кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами.


Стаття 1146. Строк (термін) виконання завдання


1. У разі публічної обіцянки винагороди для виконання

завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк

(термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається

чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання.


Стаття 1147. Зміна умов публічної обіцянки винагороди


1. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити

завдання та умови надання винагороди.


2. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право

вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною

завдання.


3. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання

завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його

виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування

понесених нею витрат.


Стаття 1148. Правові наслідки виконання завдання


1. У разі виконання завдання і передання його результату

особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана

виплатити її.


2. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода

виплачується особі, яка виконала завдання першою.


Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно,

винагорода розподіляється між ними порівну.


Стаття 1149. Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною

обіцянкою винагороди


1. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди

припиняється у разі:


1) закінчення строку для передання результату;


2) передання результату особою, яка першою виконала завдання.


2. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно

оголосити про припинення завдання.


У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку

до виконання завдання, має право на їх відшкодування.


Параграф 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами

конкурсу


Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу


1. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або

юридична особа (засновник конкурсу).


2. Конкурс оголошується публічно через засоби масової

інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином.


3. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому

персональних учасників (закритий конкурс).


Стаття 1151. Умови конкурсу


1. Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з

оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив

бажання брати участь у ньому.


2. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної,

творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.


3. За результатами конкурсу видається нагорода (премія).

Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне

призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу.


Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві

лише морального заохочення.


4. Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів

на конкурс чи виконання певної дії.


5. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути

виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.


Стаття 1152. Зміна умов конкурсу


1. Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку

конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається.

Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в

якому було оголошено конкурс.


2. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для

особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на

відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для

підготовки до участі в конкурсі.


Стаття 1153. Відмова від проведення конкурсу


1. Засновник конкурсу має право відмовитися від його

проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин,

які від нього не залежать.


У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших

підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які

були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.


Стаття 1154. Переможець конкурсу


1. Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого

результату.


2. Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому

засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж

порядку, в якому його було оголошено.


3. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою

особою до суду.


Стаття 1155. Особливості оцінювання результатів

інтелектуальної, творчої діяльності,

які подані на конкурс


1. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної,

творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник конкурсу

(конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:


1) присудження усіх призових місць та нагород (премій), які

були визначені умовами конкурсу;


2) присудження окремих призових місць, якщо їх було

встановлено декілька, та нагород (премій);


3) відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт,

поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;


4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди

(премії).


Стаття 1156. Права переможця конкурсу


1. Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника

виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами

конкурсу.


2. Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної,

творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх

використання лише за згодою переможця конкурсу.


3. Засновник конкурсу має переважне право перед іншими

особами на укладення з переможцем конкурсу договору про

використання предмета конкурсу.


Стаття 1157. Повернення учаснику конкурсу речі, поданої на

конкурс


1. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє

його право власності на цю річ.


Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його

учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.


2. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на

конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу

протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив

вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається,

що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею.


Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу

про повернення йому речі, поданої на конкурс.


3. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована

засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право

власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу

(набувальна давність).


Глава 79

^ ВЧИНЕННЯ ДІЙ В МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСАХ

ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ ЇЇ ДОРУЧЕННЯ


Стаття 1158. Право на вчинення дій в майнових інтересах іншої

особи без її доручення


1. Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека

настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право

без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення

або зменшення.


2. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи

без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про

свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до

відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.


3. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої

особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії

цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів

щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових

наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових

інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе

всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки

щодо вчинених правочинів.


Стаття 1159. Надання звіту про вчинення дій в майнових

інтересах іншої особи без її доручення


1. Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її

доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати

особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії

і передати їй усе, що при цьому було одержано.


Стаття 1160. Відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку

із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої

особи без її доручення


1. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи

без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування

фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами,

за яких були вчинені дії.


2. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої

особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу

про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених

витрат.



4114408063179425.html
4114493213341420.html
4114657750268429.html
4114767620065768.html
4114907242386004.html